ушкоджувати — ую, уєш, недок., ушко/дити, джу, диш, док., перех. 1) Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. || Викликати захворювання, надгризати, над їдати і т. ін. 2) Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін … Український тлумачний словник
ушкоджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вивертати — а/ю, а/єш, недок., ви/вернути, ну, неш, док., перех. 1) Перекидати, зрушуючи з місця; валити, вириваючи з корінням; викидати з землі, копаючи. 2) Перекидаючи, звалюючи що небудь, виливати або висипати вміст. 3) Перевертати що небудь внутрішнім… … Український тлумачний словник
віддавлювати — юю, юєш, недок., віддави/ти, авлю/, а/виш; мн. відда/влять; док., перех. 1) Те саме, що відтискувати. 2) Натискаючи на що небудь, викликати біль; ушкоджувати … Український тлумачний словник
віддушувати — ую, уєш, недок., віддуши/ти, ушу/, у/шиш, док., перех. 1) Стискаючи що небудь, виціджувати рідину. 2) Натисканням завдавати болю; ушкоджувати … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
надсаджувати — ую, уєш, недок., надсади/ти, саджу/, са/диш, док., перех., розм. Ушкоджувати що небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Надсаджувати сили … Український тлумачний словник
надсікати — а/ю, а/єш, недок., надсі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Січучи, подрібнювати частину чого небудь. 2) Розсікати трохи, небагато, не до кінця. 3) Збивати, ушкоджувати, зранювати що небудь … Український тлумачний словник
наколювати — юю, юєш, недок., наколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи, приготовляти в якій небудь кількості. 2) Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що небудь гостре. 3) Натикати, настромлювати на що небудь. 4) Прикріплювати що небудь до чогось.… … Український тлумачний словник
напорюватися — ююся, юєшся, недок., напоро/тися, порю/ся, по/решся, док., розм. 1) Наскакуючи, натикаючись на що небудь гостре, ушкоджувати, ранити себе. 2) Несподівано наштовхуватися, натикатися на що небудь (перев. на якусь перешкоду). || Рухаючись,… … Український тлумачний словник